Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

інсценувати

Інсценува́ти, -ну́ю, -ну́єш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. інсценувати — рос. инсценировать 1. Штучно відновити якусь подію для створення ілюзії істинності. 2. Щось влаштувати, відобразити з метою ввести когось в оману.  Eкономічна енциклопедія
  2. інсценувати — інсценува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. інсценувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Те саме, що інсценізувати 1). 2》 перен. Влаштовувати, зображати що-небудь, маючи на меті ввести когось в оману. Інсценувати напад. Інсценувати істерику.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інсценувати — інсценува́ти (від iн... і сцена) 1. Надати літературному творові драматичної форми для постановки його в театрі, на радіо, телебаченні. 2. Штучно відновити якусь подію для створення ілюзії істинності. 3. Щось влаштувати, відобразити з метою ввести когось в оману.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. інсценувати — ІНСЦЕНУВА́ТИ недок. (влаштовувати що-небудь з метою введення когось в оману), ІНСЦЕНІЗУВА́ТИ, РОЗІ́ГРУВАТИ. — Док.: інсценува́ти, інсценізува́ти, розігра́ти. Другого дня повернувся нарешті Джантемир..  Словник синонімів української мови
  6. інсценувати — ІНСЦЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Те саме, що інсценізува́ти 1. 2. перен. Влаштовувати, зображати що-небудь, маючи на меті ввести когось в оману. Інсценувати напад; Інсценувати істерику.  Словник української мови в 11 томах