Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

інтимний

Інти́мний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. інтимний — (суто приватний) потаємний, заповітний; (- людські стосунки) щиросердий, щирий, задушевний, близький, сил. любовний, сексуальний, неплатонічний.  Словник синонімів Караванського
  2. інтимний — [інтимнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. інтимний — Сердечний, щиросердний, довірочний, дуже близький  Словник чужослів Павло Штепа
  4. інтимний — рос. интимный (фр. intime, від латин. intimus — найглибший, таємний) — глибоко особистий, приязний, сердечне щирий, дружній, задушевний; сердечний, любовний.  Eкономічна енциклопедія
  5. інтимний — інти́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
  6. інтимний — -а, -е. 1》 Стос. до глибоко особистого, потаємного. || Який стосується почуття кохання; сердечний, любовний. 2》 Задушевний, щирий, близький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. інтимний — інти́мний (франц. intime, від лат intimus – найглибший, таємний) глибоко особистий, приязний дружній, задушевний.  Словник іншомовних слів Мельничука
  8. інтимний — БЛИЗЬКИ́Й (про взаємини — пов'язаний почуттям симпатії, дружби, спільністю інтересів), ТІСНИ́Й підсил., ІНТИ́МНИЙ підсил. рідше. Із законами логіки в Жені були не дуже близькі взаємини (Ю.  Словник синонімів української мови
  9. інтимний — ІНТИ́МНИЙ, а, е. 1. Стос. до глибоко особистого, потаємного. Франка до серця брав мої душевні болі, він не боявся довірятися своїми інтимними переживай нями (Крим., Вибр., 1965, 498).  Словник української мови в 11 томах