ієрей —
Єре́й, ієре́й: Ієре́й: — священик [34;46-2;51;52;51]
Словник з творів Івана Франка
ієрей —
1. Другий ступінь церковної ієрархії, середній між єпископом та дияконом; пресвітерат; 2. Особа, що займає другий, середній, ступінь духовної ієрархії...
Словник церковно-обрядової термінології
ієрей —
ієре́й іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
ієрей —
-я, ч., церк. Те саме, що священик.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ієрей —
СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн.
Словник синонімів української мови
ієрей —
ІЄРЕ́Й, я, ч., церк. Те саме, що свяще́ник. Батюшки ..написали на папері Мартину розмову. Перший підписався Терлецький, а за ним ієрей Мельхиседек (Н.-Лев., III, 1956, 56); Голосна фраза [Андрія Марковича], очевидно, зробила на полохливого в дійсності ієрея потрібне вражіння (Вас., II, 1959, 503).
Словник української мови в 11 томах