Словник української мови Грінченка

Ярмис

Ярмис и ярміс, -су, ярміз, -зу

м.

1) Способъ, средство. Вас. 213. Уже ж можно якийсь ярміс прибрати. Черн. знаходити, учиняти ярміс. Давать ладъ, порядокъ, находить, что нужно сдѣлать. Заносили до Явдохи накрадене, награблене добро, а вона вже сама знаходила йому ярміс. Мир. ХРВ. 166. Доти старець плохий, поки собаки не обступлять, тоді ярміс найде і палкою обганяється. Ном. № 4224. Но те Юнона повернула і в голові так коверзнула, щоб зараз учинить ярміз. Котл. Ен. ІІ. 25.

2) Предлогъ. І про що вони так довго балакають? — А вони вже знайшли ярмис для балачки. Переяс. у. Як діти встряють не в своє діло, то їм кажуть: О, знайшов уже ярміс! Конст. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. ярмис — з., спосіб; (для чого) привід, зачіпка.  Словник синонімів Караванського
  2. ярмис — Ярми́с, -ми́су, -сові (тур.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)