алирник

Али́рник, -ка

м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.

Значення в інших словниках

1. алирник — -а, ч., заст. Той, що любить користуватися чужою власністю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. алирник — Али́рник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)