Словник української мови Грінченка

амбон

Амбо́н, -на и -ну

м. Амвонъ. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою. К. ХІІ. 122.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. амбон — Амбо́н: — амвон [46-1] — місце для проповіді в католицькій церкві [45]  Словник з творів Івана Франка
  2. амбон — див. амвон  Словник церковно-обрядової термінології
  3. амбон — -а, ч., зах. Те саме, що амвон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. амбон — амбон (амвон) підвищення в церкві перед вівтарем  Словник застарілих та маловживаних слів