анахтема

Ана́хтема, -ми

1) ж. Анаѳемствованіе. Сьогодня в церкві анахтему співали.

2) об. Проклятый, отверженный человѣкъ, анаѳема. Употребляется какъ бранное слово. У Котл. также ана́хтем, -ма: Анахтем вічний Турн пропав. Котл. Ен. V. 39.

Значення в інших словниках

1. анахтема — ана́хтема іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. анахтема — див. анафема.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. анахтема — АНА́ХТЕМА див. ана́фема.  Словник української мови у 20 томах
4. анахтема — ПРОКЛЯ́ТТЯ (осуд, супроводжуваний зловісним пророкуванням, побажанням), ПРОКЛІ́Н (ПРОКЛЬО́Н рідше), КЛЯТЬБА́, ЗАКЛЯ́ТТЯ, ЗАКЛИНА́ННЯ, КЛЯТТЯ́ діал.; АНА́ФЕМА (АНА́ХТЕМА) заст. (прокляття з відлученням від церкви).  Словник синонімів української мови
5. анахтема — Ана́хтема, -ми (лайка)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. анахтема — АНА́ХТЕМА див. ана́фема.  Словник української мови в 11 томах