антиминс
Антими́нс, -са
м. Антиминсъ. Узяв лядський антиминс із церкви та й привіз до преосвященного. ЗОЮР. І. 263.
Словник української мови ГрінченкаАнтими́нс, -са
м. Антиминсъ. Узяв лядський антиминс із церкви та й привіз до преосвященного. ЗОЮР. І. 263.
Словник української мови Грінченка