араші
Ара́ші, -шів
м. мн. Дышло воловье у двухколесной арбы. Кубан. О. 1862. Кух. V. 36. см. ii. ариш.
Словник української мови ГрінченкаАра́ші, -шів
м. мн. Дышло воловье у двухколесной арбы. Кубан. О. 1862. Кух. V. 36. см. ii. ариш.
Словник української мови Грінченка