Словник української мови Грінченка

байбарис

Байбарис, -су

м. раст. барбарисъ. Конст. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. байбарис — БАЙБАРИ́С, у, ч. Народна назва барбарису. Настій з байбарису вживається в народній медицині, ягоди використовуються в кондитерському виробництві (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. байбарис — Байбари́с, -су; -ри́си, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)