байдара

Байдара, -ри

ж. Родъ судна. Посунули по синій хвилі, поміж кугою в Сир-Дар'ю байдару та баркас чималий. Шевч. (1883) 298.

Значення в інших словниках

1. байдара — байда́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. байдара — -и, ж. Великий промисловий човен, обшитий шкірою (на річках і морях Західної Азії та Далекого Сходу).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. байдара — БАЙДА́РА, и, ж. Великий промисловий човен, обшитий шкірою (на річках і морях Західної Азії та Далекого Сходу). Посунули по синій хвилі .. Байдару та баркас чималий (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах
4. байдара — ЧО́ВЕН (невелике судно), ГАЛЯ́РА діал., ЧОРТОПХА́ЙКА жарт.; БАЙДА́РА (велике судно — в Західній Азії й на Далекому Сході); БАЙДА́РКА (спортивне судно); БАЙДА́К заст. (великий); ДУБ іст., діал.  Словник синонімів української мови
5. байдара — БАЙДА́РА, и, ж. Великий промисловий човен, обшитий шкірою (на річках і морях Західної Азії та Далекого Сходу). Посунули по синій хвилі.. Байдару та баркас чималий (Шевч., II, 1953, 207).  Словник української мови в 11 томах