байдур

Байдур, -ра

м. Волокита, ловеласъ? «Де ж їх будеш прала, Галенько єдина?» — На тихім Дунаю, козаче-гультаю! — «Де будеш сушила, Галенько єдина?» — На єдвабном снуре, козаче-байдуре. — Гол. ІІ. 722, 723.

Значення в інших словниках

1. байдур — -а, ч., зах. Волоцюга, бабій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. байдур — див. легковажний  Словник синонімів Вусика