баландіти Баландіти, -джу, -диш гл. Болтать, говорить пустяки. Желех. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках баландіти — баланді́ти базікати (ст): – Доки ти гадаєш так баландіти?.. Тобі ще не надоїло? Кинь к чорту цю латину та йди поґзися трохи з хлопцями, а я за той час культурно подрімаю (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт