Словник української мови Грінченка

бараняр

Бараняр, -ра

м.

1) Торговецъ баранами. Желех.

2) Воръ, крадущій барановъ. Желех.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. бараняр — Бараня́р, -ра, -ре́ві; -нярі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)