безголов'ячко

Безголов'я, -в'я

с.

1) Бѣдствіе, несчастье, горе, погибель. Безголов'я та короткий вік на тебе. Ном. № 3704. Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я. Ном. № 3703. Нехай він лютує... Поки безголов'я ворон прокричить. Шевч.

2) Иногда въ видѣ шутки называютъ шапку безголов'ям: Десь тут було моє безголов'я. Шейк. ум. безголов'ячко. МВ. (О. 1862. ІІІ. 42).

Значення в інших словниках

1. безголов'ячко — безголо́в'ячко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. безголов'ячко — -а, с. Зменш. до безголов'я.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безголов'ячко — БЕЗГОЛО́В'ЯЧКО, а, с., нар.-поет. Те саме, що безголо́в'я. Дівчата .. впали коло мене, плачучи: – Мати Божа! За що се над нами таке безголов'ячко? (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах