Словник української мови Грінченка

бездорожжя

Бездоріжжя, бездорожжя, -жя

с. Отсутствіе дороги, бездорожье, распутица. (Бѣглецу въ степи) — одно безпиття, друге без'їжжя, третє — бездорожжя. АД. I. 335. Пішов та й устілки погубив у грязі — таке бездоріжжя. Черк. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. бездорожжя — див. бездоріжжя  Словник синонімів Вусика