Словник української мови Грінченка

бездухий

Бездухий, -а, -е

1) Не имѣющій запаха.

2) Малодушный.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. бездухий — безду́хий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. бездухий — див. слабодухий  Словник синонімів Вусика