безпереч

Безпереч

нар. Безпрестанно, постоянно. Блискавка безпереч усю ніч. Я безпереч сижу дома. Лебед. у.

2) Безпрекословно. Галиц.

Значення в інших словниках

1. безпереч — бе́зпереч прислівник безперестанку незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. безпереч — безперіч, присл. 1》 діал. Безперестанку. 2》 зах. Безперечно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпереч — БЕ́ЗПЕРЕЧ, БЕ́ЗПЕРІЧ, присл., рідко. Те саме, що безпереста́нку. Ніч ішла, як всі вони Безперіч ідуть, – Одному – щоб мучитись. Другому – заснуть (Я. Щоголів); Конон безпереч чадів люлькою (П. Кочура).  Словник української мови у 20 томах
4. безпереч — див. покірний  Словник синонімів Вусика
5. безпереч — ПОСТІ́ЙНО (весь час, без перерв), БЕЗПЕРЕ́РВНО, БЕЗУПИ́ННО, НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО), НЕСПИ́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́НКУ, БЕЗПЕРЕ́СТАНУ, БЕЗНАСТА́ННО, НЕНАСТА́ННО, ПОВСЯКЧА́С, БЕЗЗМІ́ННО, БЕЗУСТА́ННО, НЕВІДСТУ́ПНО, НЕЗМІ́ННО, ПОВСЯКДЕ́ННО...  Словник синонімів української мови
6. безпереч — Бе́зпереч, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. безпереч — БЕ́ЗПЕРЕЧ, БЕ́ЗПЕРІЧ, присл., діал. Безперестанку. Конон безпереч чадів люлькою (Кочура, Зол. грамота, 1960, 223); Ніч ішла, як всі вони Безперіч ідуть, — Одному — щоб мучитись. Другому — заснуть (Щог., Поезії, 1958, 176).  Словник української мови в 11 томах