Словник української мови Грінченка

безґрунтий

Безґрунтий, -а, -е

1) Не имѣющій усадебной земли.

2) Безземельный.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. безґрунтий — Безґру́нтий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)