Словник української мови Грінченка
бейла
Бейла, -ли
м.
Дурачина, остолопъ, болванъ.
Бердич. у.
Словник української мови Грінченка
бейкатися
бека
Значення в інших словниках
бейла
— див. дурний
Словник синонімів Вусика