Словник української мови Грінченка

бендюжний

Бендюжний, -а, -е

1) Относящійся къ роспускамъ.

2) Скверный, нечестный. ходить як бендюжна. Ходить какъ безчестная, распутная женщина. Шейк.

Словник української мови Грінченка