Словник української мови Грінченка

бережняк

Бережняк, -ка

м.

1) Вѣтки и куски дерева, валяющіеся на берегу рѣки, выброшенные водою.

2) Заросль на берегу рѣки.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. бережняк — бережня́к іменник чоловічого роду прибережна рослинність збірн.  Орфографічний словник української мови
  2. бережняк — -а, ч. Прибережна рослинність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бережняк — БЕРЕЖНЯ́К, у́, ч. Прибережна рослинність. Течія прибила човен до плаву, під густий бережняк (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
  4. бережняк — БЕРЕЖНЯ́К, а́, ч. Прибережна рослинність. Течія прибила човен до плаву, під густий бережняк (Мушк., Серце.., 1962, 89).  Словник української мови в 11 томах