беґа Беґа, -ґи ж. Клевецъ, родъ кирки для тесанія камней. Вх. Зн. 3. Желех. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках беґа — бе́ґа вул. ледар, лінюх (ст)||беґас, бедьо, гниляк, лайдак Лексикон львівський: поважно і на жарт