биря

Биря, -рі

ж. Дѣтск. овца. О. 1861. ѴІІІ. 8. Як піду я яром по долині свої бирі гукати. Чуб. ум. биренька, бирочка, бирочка.

Значення в інших словниках

1. биря — би́ря іменник жіночого роду дит.  Орфографічний словник української мови
2. биря — -і, ж., дит. Вівця, овечка, ягня; вівці, ягнята.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. биря — БИ́РЯ, і, ж., дит. Вівця, ягня; вівці, ягнята. “Гей, орлику-братику! Ти високо літаєш, Ти далеко видаєш. Чи не бачив ти моєї .. бирі?” (з думи); Як піду я яром по долині Свої бирі гукати (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах
4. биря — БИ́РЯ, і, ж., дит. Вівця, овечка, ягня; вівці, ягнята. "Гей, орлику-братику! Ти високо літаєш, Ти далеко видаєш. Чи не бачив ти моєї.. бирі?" (Укр.. думи.., 1955, 288); Як піду я яром по долині Свої бирі гукати (Чуб., V, 1874, 1172).  Словник української мови в 11 томах