бичечок

Бичечок, -чка

м. ум. отъ бичок. У тебе дві корови телилося, два бичечки родилося. Чуб. Запряжи бичечки. Грин. II. 69.

Значення в інших словниках

1. бичечок — биче́чок іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бичечок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до бичок I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бичечок — БИЧЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до бичо́к¹. Бичечків купили на випас (Ганна Барвінок); За пронизливим свистом телички й бичечки поплигали крізь віконні отвори (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. бичечок — див. теля  Словник синонімів Вусика
5. бичечок — Биче́чок, -че́чка, -чкові, -че́чку! -че́чки, -че́чків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. бичечок — БИЧЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до бичо́к¹ 1. Бичечків купили на випас (Барв., Опов.., 1902, 414).  Словник української мови в 11 томах