бичівничок
Бичівник, -ка
м. Въ дышловомъ возу: жердь, служащая для припряжки третьей лошади. Кінь на бичівнику. Вх. Зн. 3. ум. бичівничок.
Словник української мови ГрінченкаБичівник, -ка
м. Въ дышловомъ возу: жердь, служащая для припряжки третьей лошади. Кінь на бичівнику. Вх. Зн. 3. ум. бичівничок.
Словник української мови Грінченка