Словник української мови Грінченка

блезно

Блезно, -на

с. Изъянъ въ ткани отъ неправильности при тканьѣ. Полотно таке, що блезно на блезні, самі блезна. Черк. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. блезно — Бле́зно́, -на; бле́зна, бле́зен  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)