близесенько

Близько

нар.

1) Близко. Близько — слизько, далеко — легко. посл. ні близько! И не подходи! Вони ну благати пана, а він — ні близько! О. 1862. І. 61.

2) Употребл. какъ предл. съ родит. пад.: возлѣ, подлѣ. Чуб. ІІІ. 291. Росла калина близько озера. Чуб. V. 148. ум. близенько, близесенько.

Значення в інших словниках

1. близесенько — близе́сенько прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. близесенько — розм. Присл. до близесенький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. близесенько — БЛИЗЕ́СЕНЬКО, розм. Присл. до близе́сенький. Ой, знати, знати, Хто кого любить: Сяде близесенько Ще й приголубить (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах
4. близесенько — див. близько  Словник синонімів Вусика
5. близесенько — БЛИЗЕ́СЕНЬКО, розм. Присл. до близе́сенький. Ой, знати, знати. Хто кого любить: Сяде близесенько Ще й приголубить (Укр.. лір. пісні, 1958, 118).  Словник української мови в 11 томах