блявкнути

Блявкнути, -ну, -неш

гл. одн. в. отъ блявкати. Сболтнуть. К. ЧР. 313. От Іванець і собі до гурту.... да щось і блявкнув з простоти. К. ЧР. 28.

Значення в інших словниках

1. блявкнути — -ну, -неш, док., діал. Однокр. до блявкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови