бліх
Бліх, -ха
м.
1) Бѣленіе (полотна и пр.). Вх. Лем. 392.
2) Бѣлильня. Желех. Мали сад заводить за старим бліхом. КС. 1884. ѴІІІ. 723.
Словник української мови ГрінченкаБліх, -ха
м.
1) Бѣленіе (полотна и пр.). Вх. Лем. 392.
2) Бѣлильня. Желех. Мали сад заводить за старим бліхом. КС. 1884. ѴІІІ. 723.
Словник української мови Грінченка