Словник української мови Грінченка

бодрити

Бодри́ти, -рю́, -риш

гл. Выпрямляться, бодриться. Чом бо ви, паничу, не бодрите собі?.. а то увесь у сотулу. Харьк. г.

Словник української мови Грінченка