Словник української мови Грінченка

болотяний

Болотяний, -а, -е

1) Болотный Сидять.... жаби на маленьких болотяних острівцях. Левиц. І. 91. Хоть болотяною водою промочу горло, коли нема кринишної. Чуб. II. 138.

2) Болотистый, грязный. Калюжі болотянії.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. болотяний — боло́тяний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. болотяний — [болот'анией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. болотяний — -а, -е. Прикм. до болото 1). || Багатий на болота; заболочений. || Який росте, живе на болоті. Болотяна черепаха — рід прісноводних черепах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. болотяний — БОЛО́ТЯНИЙ, а, е. Те саме, що боло́тний 1. Перед ними відкрилося невелике озеро, густо заросле болотяною травою (Панас Мирний); Се був маленький болотяний пташок, який в нашій підгірській околиці показується дуже рідко (І. Франко); За другим плесом він ..  Словник української мови у 20 томах
  5. болотяний — БАГНИ́СТИЙ (покритий болотами, багнищами; грузький), ТВА́НИСТИЙ, МОЧАРУВА́ТИЙ рідше; БОЛО́ТИСТИЙ, БОЛО́ТЯНИЙ, ЗАБОЛО́ЧЕНИЙ (про місцевість — багатий на болота). Задовго до світанку кипів від юрби багнистий берег Вісли (З.  Словник синонімів української мови
  6. болотяний — Боло́тяний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. болотяний — БОЛО́ТЯНИЙ, а, е. Прикм. до боло́то 1. Чоловік з папкою ступав по риштуваннях так, як ходять по болотяних купиннях, щомиті пробуючи грунт під ногами (Руд., Остання шабля, 1959, 25); // Багатий на болота; заболочений.  Словник української мови в 11 томах