болячка
Болячка, -ки
ж.
1) Нарывъ, чирей, язва. Чуб. V. 1179. А оно крот болячок в твої печінки. Ном. Енеєві так як болячці, або лихій осінній трясці годила пані всякий день. Котл. Ен. І. 24.
2) Переносно: язва. Найвірніший друг народу той, хто не боїться правди і сміло роскриває його болячки. О. 1862. IХ. 29.
3) — на серці. Сердечная боль, горе. Може в його є яка болячка на серці. Г. Барв. 273.
4) — на дубі. раст. Loranthus europaeus L., омела. Вх. Пч. II. 33. ум. болячечка. ув. болячище. Мил. М. 97.
Словник української мови Грінченка