болящий

Болящий, -а, -е

Больной, болѣющій. Боляща стогнала. Мир. Пов. ІІ. 99. Катерина з болящої і очей не зводить. Шевч. 115.

Значення в інших словниках

1. болящий — боля́щий прикметник арх.  Орфографічний словник української мови
2. болящий — -а, -е, заст. Хворий. || у знач. ім. болящий, -щого, ч.; боляща, -щої, ж. Той (та), хто хворіє; хвора людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. болящий — Болючий, хворий, див. чахлий  Словник чужослів Павло Штепа
4. болящий — БОЛЯ́ЩИЙ, а, е, заст. Хворий. Вона .. буде поміччю і для болящої Мотрі (Панас Мирний); Вертаюсь тут знову до споминів серця болящого (І. Драч); // у знач. ім. боля́щий, щого, ч.; боля́ща, щої, ж. Той (та), хто хворіє; хвора людина. Не помогла [Наталя] болящому, Бо не допустили (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах
5. болящий — див. хворий  Словник синонімів Вусика
6. болящий — ХВО́РИЙ на що, чим і без додатка (який має якусь хворобу, нездужає), НЕЗДОРО́ВИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕДУ́ЖНИЙ розм., СЛАБИ́Й, ХО́РИЙ розм., БОЛЯ́ЩИЙ заст., НЕЗДУЖА́ЛИЙ рідше, ТРУДНИ́Й рідше. Воронцов лежав у бліндажі, хворий на малярію (О.  Словник синонімів української мови
7. болящий — БОЛЯ́ЩИЙ, а, е, заст. Хворий. Вона.. буде поміччю і для болящої Мотрі (Мирний, IV, 1955, 209); // у знач. ім. боля́щий, щого, ч.; боля́ща, щої, ж. Той (та), хто хворіє; хвора людина. Не помогла [Наталя] болящому, Бо не допустили. (Шевч., І, 1951, 373).  Словник української мови в 11 томах