гл. Бороться. Боровсь з своїм сердега горем. Кoтл. Ен.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
боротися —
(фізично змагатися) моцуватися, розм. борюкатися, (відстоювати що-небудь) виборювати що, виступати за що, підсип, воювати, змагатися// виходити на герць.
Словник синонімів Полюги
боротися —
Від дієслова боротися часто неправильно утворюють особові форми. Зокрема, у множині слід казати боремося, а не боремся, борються, а не боряться, як це можна почути в радіо- й телепередачах, побачити на сторінках періодичних видань.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
боротися —
боро́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
боротися —
Рюся, -решся. 1. (з ким і без додатка). Схопившись один з одним, намагатися подужати, перемогти. При світлі я побачив, що той, кого я ударив веслом, повзе до борту, а другий бореться з Севом (Ю.
Літературне слововживання
боротися —
(з чим) змагатися, битися, воювати, поборювати <�долати> що, давати бій <�оголошувати війну> чому (з ким) мірятися <�силою>, борюкатися, г. моцуватися.
Словник синонімів Караванського
боротися —
[боротиес'а] боур'ус'а, бореис':а, бореиц':а, бор'уц':а; нак. борис'а, боур'іц':а
Орфоепічний словник української мови
боротися —
борюся, борешся, недок. 1》 з ким і без додатка. Схопивши один одного, намагатися подужати супротивника, перемогти. || з ким. Воювати з ким-небудь, битися проти когось. || з чим. Намагатися подолати, затамувати в собі яке-небудь почуття, бажання. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
боротися —
БОРО́ТИСЯ, борю́ся, бо́решся, недок. 1. з ким і без дод. Схопивши один одного, намагатися подужати супротивника, перемогти. – Мерзенне, мерзле парубоцтво. Ходіте [ходіть] биться! Чи бороться, Бо я борець!.. (Т.
Словник української мови у 20 томах
боротися —
Боротьба річ сили, а не совісти. У боротьбі перемає той, хто має більшу силу, а не совість. Хто ся боре, тому не горе. Сильний духом переможе всі труднощі.
Приповідки або українсько-народня філософія
боротися —
(-рюся, -решся) недок.; мол. Здійснювати статевий акт. ПСУМС, 9.
Словник жарґонної лексики української мови
боротися —
Битися, борюкатися, воювати, змагатися, різатися Фразеологічні синоніми: боротися за мир; боротися з забобонами; боротися зі сном; боротися з самим собою; боротися з собою; боротися по ярмарках (іст.); вести боротьбу; вести війну; вести вогонь; виступати на боротьбу; виступати на прю
Словник синонімів Вусика
боротися —
воюва́ти (боро́тися) з вітряка́ми. Безглуздо та безрезультатно витрачати сили, енергію на подолання чи усунення уявних, неіснуючих перешкод. — Ти хочеш, щоб твоя дочка вдягалась як старчиха, і щоб заміж не вийшла?...
Фразеологічний словник української мови
боротися —
БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯ розм., СКУ́БА́ТИСЯ розм.; ТОВКТИ́СЯ розм., ТУ́ЗАТИСЯ розм., ТУЗИ́ТИСЯ рідко (битися, штовхаючись чим-небудь — звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
боротися —
БОРО́ТИСЯ, борю́ся, бо́решся, недок. 1. з ким і без додатка. Схопивши один одного, намагатися подужати супротивника, перемогти. — Мерзенне, мерзле парубоцтво. Ходіте биться! Чи бороться. Бо я борець!.. (Шевч.
Словник української мови в 11 томах