Словник української мови Грінченка

борух

Борух, -ха

м.

1) Еврейское имя Борухъ.

2) борухи справляти, відмовляти, співати. Молиться (о евреяхъ). Рудан. І. 47. Жид борухи відмовляє. Ном. № 12157.

Словник української мови Грінченка