брачка

Брачка, -ки

ж.

1) Ухватъ. Козел. у.

2) Требованіе на продуктъ, покупаніе. Добре торгуєте грушами? — Кий біс! Така брачка, що вдруге вже не привеземо, — купують мало. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).

Значення в інших словниках

1. брачка — -и, ж., діал. Брачна лопата, черпак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. брачка — див. держак  Словник синонімів Вусика