бриця

Бриця, -ці

ж. раст. Setaria glauca Beauv. ЗЮЗО. І. 136. Бриця в пашні помішниця. Ном. № 10136. Торох, торох, сію горох, а вродиться бриця. н. п.

Значення в інших словниках

1. бриця — бри́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бриця — -і, ж. Мишій сизий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бриця — БРИ́ЦЯ, і, ж., бот. Мишій сизий. Бриця в пашні помічниця (Номис).  Словник української мови у 20 томах
4. бриця — БРИ́ЦЯ, і, ж. (Setaria glauca). Мишій сизий. Бриця в пашні помічниця (Номис, 1864, № 10136).  Словник української мови в 11 томах