Словник української мови Грінченка

брондза

Брондза, -дзи

ж. Бронза. І майстрові дали кувать із брондзи кесаря. Шевч. 608.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. брондза — Бро́ндза, -дзи, -дзі і бро́нза, -зи  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)