Словник української мови Грінченка

брусик

Брус, -са

м.

1) Кусокъ, отрѣзокъ въ формѣ параллелепипеда. Брус мила.

2) Оселокъ, брусокъ. Шух. I. 169.

3) Четырехугольное бревно. МУЕ. ІІІ. 29 ум. брусок, брусик. ув. брусище, брусяка.

Словник української мови Грінченка