брівочка

Брова, -ви

ж.

1) Бровь. Не так очі як ті брови, любі, милі до розмови. Мет. 10. брови на шнурочку. Узенькія ровныя красивыя брови.

2) Мясистый наростъ надъ глазомъ тетерева. Шух. I. 238.

3) Кличка вола съ чорными бровями. КС. 1898. VII. 42. ум. брівка, брівонька, брівочка, бровеня, бровенятко, бровеняточко. Брівками моргає. Г. Арт. (О. 1861. III. 109). В мене чароньки — чорні брівоньки, в мене принада — сама молода. н. п.

Значення в інших словниках

1. брівочка — брі́вочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. брівочка — -и, ж. Те саме, що брівонька.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. брівочка — БРІ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до брі́вка¹. Постійним художнім прийомом пісень є порівняння: у симпатичної людини “оченьки, як тернок, брівочки, як шнурок, рученьки, хоч милуй, губоньки, хоч цілуй” (з наук.-попул. літ.); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. брівочка — див. брова  Словник синонімів Вусика