бріночка

Бранка, -ки

ж.

1) Плѣнница. Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка. ЗОЮР. І. 210.

2) Наборъ (рекрутовъ). Я пішов до бранки, та не здавсі. Шух. І. 317. Стережіться, парубочки, бо либонь бранка буде. Гол. І. 139.

3) Родъ рыбы: Barbus fluviatilis. Вх. Лем. 394. ум. бріночка.