= буденний. Будного дня нема коли йти по горіхи. Камен. у.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
будний —
бу́дний 1. робочий; не святковий (про день тижня)(м, ср, ст): Ірусь, чи не знаєш припадково, на котрий день припадає двадцять п'яте число – на неділю чи на будний день? (Авторка) 2. повсякденний, звичайний (м, ср, ст): Сяню, не вбирай тої будної суконки, візьми ґранатову (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт