буз —
буз іменник чоловічого роду бузок діал.
Орфографічний словник української мови
буз —
-у, ч., діал. Бузок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
буз —
БУЗ, у, ч., діал. Бузок. Корінно тхне у травні над бузами, Садок нап'явсь білизною квіток (М. Хвильовий); Навколо цвів мигдаль і буз... (О. Олесь).
Словник української мови у 20 томах
буз —
як пуп (бу́бон, буз), зі сл. си́ній, посині́лий і т. ін. Дуже. Заглянула (Горпина) в світлицю, де, як пуп синій, лежав Яків і спав мертвим сном, і повернула в кухню (Панас Мирний); — Тепер я (робітник) бачу теж: добра від вас не ждати.
Фразеологічний словник української мови