бурдейчик
Бурдей, -дея
м.
1) Землянка. Камен. у.
2) Курная изба. Шух. I. 96, 111.
3) Публичный домъ. Желех. ум. бурдейчик.
Словник української мови ГрінченкаБурдей, -дея
м.
1) Землянка. Камен. у.
2) Курная изба. Шух. I. 96, 111.
3) Публичный домъ. Желех. ум. бурдейчик.
Словник української мови Грінченка