Словник української мови Грінченка

бурхотіти

Бурхотіти, -чу, -чеш

гл. Бушевать. Хвилі бурхотіли, розливаючись по долині. Стор. МПр. 50.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. бурхотіти — бурхоті́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. бурхотіти — див. бурхотати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурхотіти — БУРХОТІ́ТИ див. бурхота́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. бурхотіти — див. лити  Словник синонімів Вусика
  5. бурхотіти — БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  6. бурхотіти — БУРХОТІ́ТИ див. бурхота́ти.  Словник української мови в 11 томах