Словник української мови Грінченка

буччя

Буччя, -чя

с. соб. отъ бук. Стало їй ся, стало галузя кланяти, бучя і коріня і всяке створіня. Гол. II. 10.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. буччя — -я, с., зах. Збірн. до бук.  Великий тлумачний словник сучасної мови