бідкуватися

Бідкуватися, -куюся, -єшся

гл. = бідкатися. А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні. Пирят. у.

Значення в інших словниках

1. бідкуватися — бідкува́тися дієслово недоконаного виду бідкатися рідко  Орфографічний словник української мови
2. бідкуватися — -уюся, -уєшся, недок., рідко. Те саме, що бідкатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бідкуватися — БІДКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., рідко. Те саме, що бі́дкатися. – А я так бідкуюся – чи вже вони поїхали, чи й досі ні (Сл. Гр.).  Словник української мови у 20 томах
4. бідкуватися — див. журитися; хвилюватися  Словник синонімів Вусика
5. бідкуватися — ТУРБУВА́ТИСЯ за кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), ПІКЛУВА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ким, чим, ДБА́ТИ про кого-що, за кого-що, КЛОПОТА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ОПІКА́ТИ (ОПІ́КУВАТИ) кого...  Словник синонімів української мови
6. бідкуватися — БІДКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., рідко. Те саме, що бі́дкатися. — А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах