бідниця
Бідниця, -ці
ж.
1) Бѣдная, бѣдствующая, бѣдняжка, несчастная. Шейк.
2) Пустячная вещь? малое количество? ничтожество? Устану я у п'ятницю, помотаю сю бідницю: сюди, туди помахнула та нічого не вмотнула. Грин. ІІІ. 494. із мишачу бідницю. Очень мало. Ном. № 7696.
Словник української мови Грінченка