білик

Білик, -ка

м.

1) Стальной двуручный рѣзецъ для очистки кожъ. Сумск. у.

2) Самецъ бѣлки.

Значення в інших словниках

1. білик — -а, ч. 1》 діал. Сталевий різець для очищення шкур. 2》 Самець білки.  Великий тлумачний словник сучасної мови